Розбираймося по суті!
Внесли добриво в ґрунт — і рослина одразу отримала живлення? Насправді між цими двома подіями відбувається цілий ланцюг процесів.
Рослина не може «з’їсти» гранулу добрива. Щоб поживні елементи стали доступними, добриво має розчинитися, а елементи живлення — перейти у форми, які коренева система здатна поглинати.
Що відбувається після внесення добрива?
За наявності вологи гранула починає розчинятися, а поживні речовини переходять у ґрунтовий розчин у вигляді іонів. Саме з нього коренева система отримує значну частину мінерального живлення.
Наприклад, азот рослини переважно засвоюють у формі нітрату NO₃⁻ та амонію NH₄⁺, калій — як K⁺, а фосфор — переважно у вигляді фосфат-іонів H₂PO₄⁻ та HPO₄²⁻.
Але тут починається найцікавіше: внести елемент у ґрунт ще не означає забезпечити ним рослину. Після розчинення поживні елементи поводяться по-різному. Одні досить рухливі у ґрунті, інші утримуються ґрунтовим вбирним комплексом, вступають у хімічні реакції або переходять у менш доступні для рослин форми.
Саме тому ефективність одного й того самого добрива на різних полях може відрізнятися.
Вода — необхідна частина процесу
Без достатньої кількості ґрунтової вологи гранульоване добриво розчиняється повільніше, а переміщення поживних елементів до кореня обмежується. Тому за посушливих умов навіть правильно розрахована норма добрив може не дати очікуваної реакції культури.
І це не обов’язково означає, що «добриво не спрацювало». Часто рослина просто не мала умов, щоб повноцінно скористатися внесеним живленням.
pH визначає доступність елементів
Реакція ґрунтового розчину впливає на те, які поживні елементи і в якій кількості будуть доступні рослині. Наприклад, у кислих ґрунтах доступність фосфору може знижуватися через його взаємодію зі сполуками заліза й алюмінію, а в лужних — через утворення малорозчинних сполук із кальцієм.
Тобто фосфор у ґрунті є, але рослина не обов’язково може його ефективно використати.
Корінь теж має значення
Чим краще розвинена коренева система, тим більший об’єм ґрунту вона може освоїти та тим вищі можливості культури щодо поглинання води й елементів живлення. Особливо це важливо для малорухомих елементів, зокрема фосфору, надходження якого до кореня значною мірою відбувається на невеликих відстанях.
Тому стан ґрунту, ущільнення, температура, вологість і розвиток кореневої системи безпосередньо впливають на ефективність удобрення.
А що відбувається далі?
Після поглинання коренями елементи включаються в обмін речовин рослини.
Азот потрібний для утворення амінокислот, білків, хлорофілу та інших сполук.
Фосфор бере участь в енергетичному обміні, формуванні нуклеїнових кислот і розвитку рослини.
Калій регулює водний режим, роботу продихів, активність багатьох ферментів і стійкість рослини до стресових умов.
Сірка необхідна для синтезу сірковмісних амінокислот і тісно пов’язана з ефективністю азотного живлення.
І так само свою функцію виконують магній, кальцій, бор, цинк, марганець та інші елементи.
То від чого насправді залежить ефективність добрив?
Не лише від того, скільки кілограмів внесли на гектар.
Важливі форма поживного елемента, вологість і температура ґрунту, pH, гранулометричний склад, забезпеченість іншими елементами, розвиток кореневої системи, спосіб і глибина внесення, строки та потреба конкретної культури.
Саме тому сучасна система живлення — це не принцип «дати більше добрив», а завдання дати потрібний елемент у потрібній кількості, формі, місці та в той момент, коли рослина здатна його використати.