У живленні рослин важлива не лише кількість окремих елементів, а й їх збалансованість. Надлишок одного елемента не може повністю компенсувати дефіцит іншого, а нестача сірки або фосфору здатна обмежувати ефективність азотного живлення.

Саме тому поєднання азоту, фосфору та сірки в одному комплексному добриві має агрономічну логіку.

Азот — основа активного росту

Азот входить до складу амінокислот, білків, нуклеїнових кислот і хлорофілу та безпосередньо впливає на формування вегетативної маси й продуктивність культури.

Але ефективність азоту значною мірою залежить від забезпеченості рослини іншими елементами — зокрема сіркою.

Фосфор — енергія та розвиток кореневої системи

Фосфор бере участь в енергетичному обміні рослини, формуванні та розвитку кореневої системи, процесах росту й генеративного розвитку.

Особливо важлива доступність фосфору на початкових етапах вегетації, коли формується коренева система і закладається потенціал подальшого розвитку рослини.

Сірка — партнер азоту

Сірка входить до складу сірковмісних амінокислот — цистеїну та метіоніну, а отже бере безпосередню участь у синтезі білків.

Саме тут проявляється важливий взаємозв’язок між азотним і сірчаним живленням: рослина може бути забезпечена азотом, але за дефіциту сірки її здатність ефективно використовувати цей азот для синтезу білка обмежується.

Тому збалансоване співвідношення N і S особливо важливе для культур із високою потребою в сірці та за інтенсивних технологій вирощування.

Навіщо поєднувати N, P і S в одному добриві?

Комплексне добриво дозволяє одночасно внести кілька необхідних елементів та забезпечити їх рівномірний розподіл по площі. Це також може скоротити кількість окремих технологічних операцій порівняно з роздільним внесенням кількох видів добрив.

Сульфоамофос N20:P20:+15S GROSSDORF поєднує азот, фосфор і сірку — три елементи, функції яких у живленні рослини тісно пов’язані між собою.

Азот формує потенціал росту. Фосфор підтримує енергетичні процеси та розвиток кореневої системи. Сірка допомагає рослині ефективно використовувати азот у білковому обміні.

Саме тому важлива не максимальна кількість одного елемента, а збалансоване живлення відповідно до потреб культури та забезпеченості ґрунту.