Осіння посівна 2025 року ризикує стати «золотою» через заборону на імпорт селітри через морські порти

Якщо заборона на імпорт селітри через морські порти України збережеться, то ціни на добрива можуть вирости до рекордних рівнів. Про це в коментарі Latifundist.com розповів директор і власник GROSSDORF Андрій Халявка.

За його словами, обмеження морського імпорту означає втрату найдешевшого каналу поставок добрив, зокрема селітри з країн «доларової групи» — Туреччини, Узбекистану, Казахстану, Грузії. Їхня продукція традиційно значно дешевша за вітчизняну або європейську.

Селітра є ринковим індикатором. Її подорожчання неминуче потягне за собою зростання цін на всі азотні добрива: карбамід, КАС, сульфат амонію. Для аграрія це означає суттєве збільшення собівартості виробництва. Враховуючи поточні ціни на зерно, багато фермерів опиняться перед складним вибором: або працювати в нуль чи мінус, або скорочувати норми внесення добрив, що прямо вдарить по майбутній врожайності, — сказав Андрій Халявка.

Альтернатива морському імпорту є, але обмежена, вважає він. Сухопутна логістика (через Польщу та Болгарію) не має достатніх об’ємів і гнучкості. Плюс — постачальники з цих країн відповідно реагують на дефіцит в Україні, миттєво піднімаючи ціни на 20–100 євро/т. А вітчизняне виробництво поки не здатне перекрити попит. Потрібні інвестиції та державна підтримка для збільшення обсягів.

Власник компанії наголошує на тому, що ситуація вимагає від держави не просто реакції, а розробки комплексних дій:

  • Оперативних — спільно з військовими розробити механізми безпечного імпорту (наприклад, через рейдову перевалку або інші менш ризиковані методи).
  • Стратегічних — запустити масштабну програму підтримки та стимулювання внутрішнього виробництва добрив.

Якщо жоден із цих сценаріїв не буде реалізовано найближчим часом, осіння посівна 2025 року ризикує стати «золотою» — з рекордними цінами на добрива, їх фізичним дефіцитом та, як наслідок, скороченням посівних площ і падінням агровиробництва. Це вже питання не просто рентабельності агробізнесу, а й продовольчої безпеки всієї країни. Часу на роздуми немає, — підсумував Андрій Петрович.

Євгенія ТулаїноваLatifundist.com, 2025 р.

18 Липня, 2025