Карбамід-аміачна селітра (КАС), або карбамід аміачна суміш – суміш концентрованих водних розчинів карбаміду та аміачної селітри масові частки яких відповідно становлять  31-36 і 40-44%. В окремі марки КАС можуть додаватися сірка (в формі сульфатів), фосфор, калій, мікроелементи, гумінові кислоти, регулятори росту органічного і неорганічного походження. Промисловість випускає три форми цього добрива: КАС-28, КАС-30 і КАС-32 із вмістом азоту відповідно 28, 30 і 32. Агрохімічна компанія GROSSDORF виробляє також КАС з «плаваючою формулою» і модифіковані види КАС. Перш за все КАС з сіркою (торгівельна марка «рідкі добрива ЄвроКАС»).

У складі  всіх марок КАСів  азот перебуває  у трьох формах – амонійній, нітратній та амідній.

Всі ці форми у даному добриві не летючі і не спричинюють втрат азоту, тому його можна вносити поверхнево без загортання в ґрунт. Нітратна і аміачна форми є безпосередньо доступні для рослин. Спочатку засвоюється нітратний азот, який дуже рухомий у ґрунті. Аміачний азот затримується в ґрунті і не вимивається у глибші шари. При внесенні КАС у ґрунт ця форма акумулюється в орному шарі і стає доступною для рослин впродовж вегетації. Частина аміачної форми перетворюється у нітратну. Амідна форма в ґрунті трансформується у аміачну, а пізніше в нітратну. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом швидкої та  пролонгованої дії. Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

До речі щільність КАСів можна перевірити самостійно простим приладом ареометром (тим, що заміряють щільність  розчину сірчаної  кислоти в акумуляторах), а їх якість вже потрібно оцінювати по стандартизованим методикам в спеціальних агрохімічних лабораторіях, які мають змогу точно встановити вміст в них амонійного, нітратного та амідного азоту. Наприклад, у КАС-28 міститься NO₃ –7%, NH₄⁺–7%, NH₂ –14%. 100 кг КАС-28 займає об’єм 78 дм³ і містить 28 кг азоту; 100 дм³ КАС-28 добрива містить 35,8 кг азоту і має масу 128 кг.

 Агрохімічні переваги КАС перед іншими азотними добривами обумовлені наявністю в їх складі всіх трьох форм азоту:
нітратний азот забезпечує миттєву дію;
амонійний азот – більш тривалу дію;
Обидві форми засвоюються листям і кореневою системою. 
амідний азот – має найбільш пролонговану дію і може швидко поглинатися листками.

Амідна форма азоту (NН₂) легко проникає в рослину через листкову поверхню (позакоренево). Для проникнення через корінь їй потрібно більше часу, тому що вона повинна спочатку перетворитися в амонійну, а потім в нітратну, які добре поглинаються кореневою системою. Цей процес лімітується наявністю в ґрунті уробактерій і температурою. Швидкість поглинання рослинами амідної, амонійної і нітратної форм азоту залежать від температури ґрунту (табл. 3).

     Кожна речовина і суміші різних речовин мають свої притаманні лише їм фізико-хімічні властивості. Не виключенням в цьому відношенні є і КАС. Фізико-хімічні властивості  якої наведені в (табл.4). Фізико-хімічні властивості цього добрива дають змогу зберігати його впродовж року. Температура кристалізації  КАС-32 – 0°С, тоді, як КАС-30  – -9°С, КАС-28 – -17°С. Тому в холодну погоду краще застосовувати КАС-28. Низька температура кристалізації мінус 2°С і замерзання мінус 26 °С дозволяє транспортувати і зберігати КАС цілорічно.

Фізико-хімічні властивості розчинів КАС

Утворення кристалів і короткотривале замерзання розчинів КАС в складських ємностях не являє собою великої небезпеки оскільки з підвищенням температури кристали розчиняються, і азотні добрива повністю відновлюють свої властивості. Розчини КАС не горять і не вибухають. Гарантійний термін зберігання шість місяців. В’язкість розчинів КАС при температурі 20 ° С в середньому дорівнює 5 мПа, що в кілька разів нижча в’язкості РКД 10-34-0, рН розчинів 7-8 (тал. 4). Міцність КАС залежить від температури навколишнього середовища тому при визначенні дози цього добрива в кожному конкретному випадку варто перевіряти його витрату за 1 секунду.

Для попередження кристалізації і корозії металу в розчин КАС додають фосфат амонію або рідкі комплексні добрива РКД марки NP = 10-34, NP = 11-37 з розрахунку 0,2% Р₂О₅ та імпортні інгібітори типу "Корблок" чи "Новокор". Додавання в розчин КАС інгібіторів корозії (фосфатів амонію) значно знижує їх корозійну активність. Розчин КАС можна отримувати різними способами, які різняться вихідними компонентами: із гранульованого карбаміду та аміачної селітри; із рідких напівпродуктів (плавів); за інтегральною схемою – із плаву карбаміду і плаву нітрату амонію, отриманих нейтралізацією азотної кислоти аміаком, що не прореагували під час синтезу карбаміду. Зазвичай КАС виготовляють шляхом взаємодії аміаку з неконцентрованою азотною кислотою, з послідуючим дозуванням в утворений розчин аміачної селітри, необхідної кількості карбаміду, інгібітора корозії і послідуючою гомогенізацією отриманої суміші. Собівартість  азоту в КАС найбільш низька, оскільки втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10% від загального азоту, водночас, як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30-40 %.